Yehor/radtts-uk
Text-to-Speech
•
Updated
•
1
audio
audio | duration
float64 | transcription
string | transcription_stressed
string |
|---|---|---|---|
5.1
|
Отож я знаю, що роблю, той ходім.
|
Ото́ж я зна́ю, що роблю́, той ході́м.
|
|
3.2
|
— А може до якого ґазди?
|
— А мо́же до яко́го ґа́зди?
|
|
5.7
|
— Дійсно, це так, — наважився вкинути слово Д'Артаньян.
|
— Ді́йсно, це так, — нава́жився вки́нути сло́во Д'Артаньян.
|
|
5.9
|
Троє мушкетерів теж дуже полюбили свого молодого приятеля.
|
Тро́є мушкете́рів теж ду́же полюби́ли свого́ молодо́го при́ятеля.
|
|
5.1
|
— На нас три, ах, тільки два книдлі?
|
— На нас три, ах, ті́льки два кни́длі?
|
|
2.8
|
— Може воно й так.
|
— Мо́же воно́ й так.
|
|
5.1
|
Потім зв'язав їх до купи майже під прямим кутом.
|
По́тім зв'яза́в їх до ку́пи ма́йже під прями́м куто́м.
|
|
6.9
|
Ян біг наосліп, бо звучало йому в ушах одне тільки слово жити.
|
Ян біг нао́сліп, бо звуча́ло йому в уша́х одне́ ті́льки сло́во жи́ти.
|
|
5.8
|
— Як? — скрикнула Марина, — бранці з України?
|
— Як? — скри́кнула Мари́на, — бра́нці з Украї́ни?
|
|
5.8
|
Тільки в таких випадках слід вживати не шпаду, а ніж.
|
Ті́льки в таки́х ви́падках слід вжива́ти не шпа́ду, а ніж.
|
|
6.1
|
Пан Іван був значний чоловік, старожитель у М.
|
Пан Іва́н був значни́й чолові́к, старожи́тель у М.
|
|
6.4
|
А люди, як дізналися, то й почали вчащати за позичкою.
|
А лю́ди, як дізна́лися, то й почали́ вчаща́ти за по́зичкою.
|
|
6.3
|
Гомін чинивсь по полю скрізь такий, мов підступає орда.
|
Го́мін чини́всь по по́лю скрізь таки́й, мов підступа́є орда́.
|
|
7.2
|
За катом — лорд Вінтер, Д'Артаньян, Атос, Портос і Араміс.
|
За ка́том — лорд Вінтер, Д'Артаньян, Атос, Портос і Араміс.
|
|
3.4
|
Це було саме в раз.
|
Це було́ са́ме в раз.
|
|
7.9
|
Аж тут берег під ним — хруп! Одколовсь, і вже козак похиливсь назад.
|
Аж тут бе́рег під ним — хруп! Одколовсь, і вже коза́к похили́всь наза́д.
|
|
5.7
|
— Чом же не для кота? Хочеш, зараз поцілую!
|
— Чом же не для кота́? Хо́чеш, за́раз поцілу́ю!
|
|
5.3
|
— Я ж уже доросла жінка, і добре все розумію.
|
— Я ж уже́ доро́сла жі́нка, і до́бре все розумі́ю.
|
|
5.8
|
— Ти мусиш дати скорше вбити себе, ніж кинути свій пост!
|
— Ти му́сиш да́ти ско́рше вби́ти себе́, ніж ки́нути свій пост!
|
|
4
|
І він сів спиною до жінки.
|
І він сів спи́ною до жі́нки.
|
|
7.3
|
Присягаюсь, хазяїну, я один випив, принаймні, півтораста пляшок.
|
Присяга́юсь, хазя́їну, я оди́н ви́пив, прина́ймні, півтора́ста пляшо́к.
|
|
4.2
|
Видко, що ви приїхали здалека.
|
Ви́дко, що ви приї́хали зда́лека.
|
|
4.9
|
Д'Артаньян стрибнув назад і витяг шпаду.
|
Д'Артаньян стрибну́в наза́д і ви́тяг шпа́ду.
|
|
6.3
|
Я сиджу при лямпі за якоюсь роботою і жду на Володю.
|
Я сиджу́ при ля́мпі за яко́юсь робо́тою і жду на Воло́дю.
|
|
3.9
|
Ви таки боляче вдарили мене.
|
Ви таки́ бо́ляче вда́рили мене́.
|
|
4.8
|
Мовчанка смерти тяжіла над природою.
|
Мовча́нка смерти тяжі́ла над приро́дою.
|
|
6.6
|
Ви тільки подумайте, за пуд, за всяке зерно, по полтиннику.
|
Ви ті́льки поду́майте, за пуд, за вся́ке зе́рно́, по полтиннику.
|
|
4
|
Ось і ми погладимо тобі дорогу.
|
Ось і ми погла́димо тобі́ доро́гу.
|
|
4.2
|
Я дав вам усе, що в мене було.
|
Я дав вам усе́, що в мене́ було́.
|
|
4.7
|
— Чорт побирай! — крикнув він Д'Артаньянові.
|
— Чорт побира́й! — кри́кнув він Д'Артаньянові.
|
|
4.6
|
— Я до ваших послуг, — заявив сержант.
|
— Я до ва́ших по́слуг, — заяви́в сержа́нт.
|
|
5.5
|
Прибувши туди, вони побачили і причину заворушення.
|
Прибу́вши туди́, вони́ поба́чили і причи́ну завору́шення.
|
|
5.6
|
Ось побачиш, коли він од царя не перейде до турка!
|
Ось поба́чиш, коли́ він од царя́ не пере́йде до ту́рка!
|
|
7.5
|
— Раз, два, — сказав він, рахуючи арештантів, — а третій де?
|
— Раз, два, — сказа́в він, раху́ючи арешта́нтів, — а тре́тій де?
|
|
3.9
|
Не з тих, що приваблюють жінок.
|
Не з тих, що прива́блюють жіно́к.
|
|
5.5
|
А все ж таки ми любимо життя й ненавидимо смерть.
|
А все ж таки́ ми лю́бимо життя́ й нена́видимо смерть.
|
|
6.6
|
— Ви не зробите цього, Д'Артаньяне, — зимно відповів йому Атос.
|
— Ви не зро́бите цього́, Д'Артаньяне, — зи́мно відпові́в йому Атос.
|
|
6.4
|
Д'Артаньян і Плянше йшли слідом, за п'ятсот кроків від них.
|
Д'Артаньян і Пля́нше йшли слі́дом́, за п'ятсо́т кро́ків від них.
|
|
5.9
|
— Як отеє тебе господь сюди заніс?— питає Шрам.
|
— Як оте́є тебе́ госпо́дь сюди́ зані́с?— пита́є Шрам.
|
|
6.3
|
На ту хвилину до кімнати ввійшов Грімо в супроводі Плянше.
|
На ту хвили́ну до кімна́ти ввійшо́в Грі́мо в су́проводі Пля́нше.
|
|
5.3
|
— У лівий бік ножем, правда? — перебив Б'юкенгем.
|
— У лі́вий бік ноже́м, пра́вда? — переби́в Б'юкенгем.
|
|
5.1
|
— Що ви робитемете в Портсмуті? — допитувала міледі.
|
— Що ви робитемете в По́ртсмуті? — допи́тувала міле́ді.
|
|
2.7
|
— Ну, а далі!
|
— Ну, а да́лі!
|
|
4.2
|
Чотири мушкетери стали до роботи.
|
Чоти́ри мушкете́ри ста́ли до робо́ти.
|
|
4
|
— Ну так, — сказав він.
|
— Ну так, — сказа́в він.
|
|
7.1
|
— Поможіть, поможіть, — бурмотіла пані Бонасьє, — рятуйте!
|
— Поможі́ть, поможі́ть, — бурмоті́ла па́ні Бонасьє, — ряту́йте!
|
|
4.2
|
— Сір! — не знижував голоса Тревій.
|
— Сір! — не зни́жував голоса́ Тревій.
|
|
3.1
|
Вернув над вечір.
|
Верну́в над ве́чір.
|
|
4.8
|
У цю справу втручатися нам не годиться.
|
У цю спра́ву втруча́тися нам не годи́ться.
|
|
3.4
|
— Я щасливий.
|
— Я щасли́вий.
|
|
3
|
Що ж тут чинити?
|
Що ж тут чини́ти?
|
|
6.8
|
— Закладаюся, що не вгадаєте, кого я приймав за вашої відсутности.
|
— Закладаюся, що не вгада́єте, кого я прийма́в за ва́шої відсутности.
|
|
5.7
|
— Хто в Гвинтовки, а я поїду просто до Васюти.
|
— Хто в Гвинтовки, а я пої́ду про́сто до Васю́ти.
|
|
6.3
|
По цих словах Д'Артаньян, як справжній лицар, витяг шпаду.
|
По цих слова́х Д'Артаньян, як спра́вжній ли́цар, ви́тяг шпа́ду.
|
|
4
|
І ось, обіцяла й приїхала.
|
І ось, обіця́ла й приї́хала.
|
|
5.7
|
— Ой, киньте це! Невже ви шукаєте мучеництва?
|
— Ой, ки́ньте це! Невже́ ви шука́єте му́чеництва?
|
|
7.5
|
Це обличчя мало на собі невиразні сліди старовинної монгольської крови.
|
Це обли́ччя ма́ло на собі́ невира́зні сліди́ старови́нної монго́льської кро́ви.
|
|
9
|
Я важив милостю короля, своїм життям, щоб побачити вас нехай одну тільки мить.
|
Я ва́жив ми́лостю короля́, свої́м́́́ життя́м, щоб поба́чити вас неха́й одну́ ті́льки мить.
|
|
3.9
|
— У чому річ? — спитав Портос.
|
— У чому́ річ? — спита́в Портос.
|
|
5.9
|
— Ну, а ти виступаєш на тім вічу з яким рефератом?
|
— Ну, а ти виступа́єш на тім ві́чу з яки́м рефера́том?
|
|
3.5
|
Він зашиб мені плече.
|
Він заши́б мені́ плече́.
|
|
7.4
|
Грімо хотів був виправдатись, як Атос підніс пальця, і Грімо змовк.
|
Грі́мо хоті́в був ви́правдатись, як Атос підні́с па́льця, і Грі́мо змовк.
|
|
5.1
|
Портос був людина зовсім протилежного ґатунку.
|
Портос був люди́на зо́всім протиле́жного ґату́нку.
|
|
6
|
— Де ж той Шрам? Це хіба десята доля старого Шрама.
|
— Де ж той Шрам? Це хіба́ деся́та до́ля старо́го Шра́ма.
|
|
8.5
|
— О, пане, — вигукнув Плянше, — або я все виконаю, або мене пошматують.
|
— О, па́не, — ви́гукнув Пля́нше, — або́ я все ви́конаю, або́ мене́ пошмату́ють.
|
|
6.7
|
— О шостій чи о сьомій шлях до Шальо зовсім безлюдний.
|
— О шо́стій чи о сьо́мій шлях до Шальо зо́всім безлю́дний.
|
|
5.1
|
Я люблю людей з розумом і серцем.
|
Я люблю́ люде́й з ро́зумом і се́рцем.
|
|
7.3
|
Чоловіки — лише стадні тварини, приручені і дисципліновані.
|
Чоловіки́ — лише́ ста́дні твари́ни, приру́чені і дисципліно́вані.
|
|
6.4
|
Обняв Іванець Петра Сердюка за сі слова.
|
Обня́в Іване́ць Петра́ Сердюка́ за сі слова́.
|
|
6
|
Краще для вас, чим швидше підете.
|
Кра́ще для вас, чим шви́дше пі́дете.
|
|
7.9
|
Тілько добре собі пам'ятай, що брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся.
|
Ті́лько до́бре собі́ пам'ята́й, що брехне́ю світ про́йдеш, та наза́д не верне́шся.
|
|
5.2
|
І той пропустив мовчки, як побачив перстень.
|
І той пропусти́в мо́вчки, як поба́чив пе́рстень.
|
|
6.5
|
У човні сиділи офіцер, боцман та вісім веслярів.
|
У човні́ сиді́ли офіце́р, боцман та ві́сім веслярі́в.
|
|
3.1
|
— Про мою власну?
|
— Про мою́ вла́сну?
|
|
5.1
|
— Це ви через те, що він себе хотів зарізати?
|
— Це ви че́рез те, що він себе́ хоті́в зарі́зати?
|
|
4.8
|
— Сьогодні в Парижі у мене дуже важлива справа.
|
— Сього́дні в Пари́жі у мене́ ду́же важли́ва спра́ва.
|
|
3.9
|
А то думав, що вже по тобі.
|
А то ду́мав, що вже по тобі́.
|
|
4.3
|
— Тепер про нас хіба тільки почуєш.
|
— Тепе́р про нас хіба́ ті́льки почу́єш.
|
|
4.7
|
— Ах, справді! — відмовив Д'Артаньян.
|
— Ах, спра́вді! — відмо́вив Д'Артаньян.
|
|
3
|
— Де цей лист?
|
— Де цей лист?
|
|
6.7
|
І ось тут я зустрів людину з серцем і терпінням Христовим.
|
І ось тут я зустрі́в люди́ну з се́рцем і терпі́нням Христо́вим.
|
|
5.1
|
— Ви не знаєте, що я залишив семінарію?
|
— Ви не зна́єте, що я зали́ши́в семіна́рію?
|
|
5
|
А я реготалася, реготалася як шалена.
|
А я регота́лася, регота́лася як шале́на.
|
|
7.8
|
Тоді міледі прожене тебе, і ти знаєш, вона не обмежить цим своєї помсти.
|
Тоді́ міле́ді прожене́ тебе́, і ти зна́єш, вона́ не обме́жить цим своє́ї по́мсти.
|
|
3.6
|
І потім вона померла.
|
І по́тім вона́ поме́рла.
|
|
7
|
— Але ти й стільки не заробив, живучи в горах! — їдко замітив Гава.
|
— Але́ ти й сті́льки не зароби́в, живучи́ в го́рах! — їдко замі́тив Га́ва.
|
|
5.1
|
Якщо вони прийдуть, попередь їх про те, що сталося.
|
Якщо́ вони́ при́йдуть, попере́дь їх про те, що ста́лося.
|
|
6.9
|
Ну, тепер я рад з душі стукнутись із тобою шаблями.
|
Ну, тепе́р я рад з душі́ сту́кнутись із тобо́ю шабля́ми.
|
|
4.6
|
Зрадів дідусь, що аж усміхавсь.
|
Зраді́в діду́сь, що аж усміха́всь.
|
|
7.2
|
Ми тебе гетьманом, ми тебе гетьманом оберемо! А там своє на умі.
|
Ми тебе́ ге́тьманом, ми тебе́ ге́тьманом оберемо́! А там своє́ на умі́.
|
|
5.6
|
Ми вже казали, що Атос любив Д'Артаньяна, як сина.
|
Ми вже каза́ли, що Атос люби́в Д'Артаньяна, як си́на.
|
|
3.9
|
— А ви що робили, пане Портосе?
|
— А ви що роби́ли, па́не Портосе?
|
|
6.2
|
— Гетьман, гетьман Іван Мартинович! — кричать на все горло.
|
— Ге́тьман, ге́тьман Іва́н Марти́нович! — крича́ть на все го́рло.
|
|
4.7
|
Спирайся на мою руку та ходім до табору.
|
Спира́йся на мою́ ру́ку та ході́м до та́бору.
|
|
5.1
|
Я її поцілував, і вона задрімала.
|
Я її поцілува́в, і вона́ задріма́ла.
|
|
4.7
|
— Звичайно, на тому, якого подаровано.
|
— Звича́йно, на то́му, яко́го подаро́вано.
|
|
4.2
|
Новорічна година наближається.
|
Новорі́чна годи́на наближа́ється.
|
|
6.1
|
Тому вони пішли далі, але господаря будинку вже не побачили.
|
Тому́ вони́ пішли́ да́лі, але́ госпо́даря буди́нку вже не поба́чили.
|
|
2.5
|
— Що йому тут треба?
|
— Що йому тут тре́ба?
|
|
5.2
|
— Слава тобі, боже! Ну, не тратьмо ж часу й ми.
|
— Сла́ва тобі́, бо́же! Ну, не тра́тьмо ж ча́су й ми.
|
@misc {smoliakov_2025,
author = { {Smoliakov} },
title = { opentts-uk (Revision 32abc9c) },
year = 2025,
url = { https://huggingface.co/datasets/Yehor/opentts-uk },
doi = { 10.57967/hf/4551 },
publisher = { Hugging Face }
}